Автоматизація сільського господарства забезпечує спільне керування процесами зрошення, внесення добрив і польового моніторингу за допомогою датчиків, шаф керування та програмного забезпечення. Мета полягає не лише в запуску системи за розкладом, а й у вимірюванні фактичної потреби в кореневій зоні рослини та подачі води в потрібну зону, у потрібний час і в контрольованій кількості.
Дані датчиків вологості ґрунту, метеостанцій і дані про опади обробляються в PLC або промислових контролерах. Коли досягнуто заданих порогів і виконано умови рецептур, насосні групи, електромагнітні клапани та зони зрошення вмикаються автоматично; після досягнення достатнього рівня вологості система безпечно зупиняється.
Перетворює дані про вологість ґрунту та погодні умови на рішення щодо зрошення окремих зон.
Забезпечує рівномірну подачу до крапельниць, контролюючи роботу насосних, фільтрувальних і клапанних груп.
Централізовано реєструє дані про зрошення, фертигацію, споживання та аварійні сигнали.
Автоматизація крапельного зрошення
Автоматизація ліній крапельного зрошення починається з моніторингу тиску в магістральних і розподільних трубопроводах, послідовного керування зональними клапанами, вимірювання витрати та контролю стану фільтрів. Відхилення виміряної витрати від очікуваної дає змогу завчасно попереджати про такі проблеми, як витоки, засмічення або несправності клапанів. Таким чином вода контрольовано подається безпосередньо в кореневу зону, а потреба в ручних перевірках силами польових бригад зменшується.
Фертигація та керування рецептурами
У системах фертигації добрива та поживний розчин контрольовано дозуються в поливну воду. Керування дозувальними насосами, змішувальними баками, вимірюваннями pH та EC може здійснюватися за рецептурами. Затверджені рецептури застосовуються відповідно до культури, стадії розвитку, польової зони та програми зрошення, а фактичне споживання реєструється з даними про партію та час.
Керування насосами, клапанами та енергоспоживанням
На насосних станціях регулювання тиску, плавний пуск або регулювання швидкості, захист від сухого ходу та алгоритми роботи резервних насосів є основними складовими автоматизації. Послідовне ввімкнення зон обмежує різкі зміни тиску; дані про споживання енергії та води зчитуються з лічильників і можуть подаватися у звітах за виробничою ділянкою, культурою або програмою зрошення.
Дистанційний моніторинг і керування аварійними сповіщеннями
Екрани моніторингу SCADA та вебінтерфейси відображають вологість ґрунту, температуру, опади, рівень у баках, тиск у трубопроводах, поточну витрату та загальне споживання в єдиному центрі. На ділянках із відповідною інфраструктурою зв’язку віддалені станції можна підключати до центру через дротову мережу, радіоканал, стільниковий зв’язок або промислові шлюзи IoT. Для таких критичних ситуацій, як падіння тиску, низький рівень у баку, втрата зв’язку з датчиком і зникнення електроживлення, забезпечуються миттєві аварійні сповіщення та ведення архіву подій.
Інженерний підхід з урахуванням специфіки проєкту
Кожна сільськогосподарська ділянка відрізняється набором вирощуваних культур, структурою ґрунту, джерелом води, висотними відмітками місцевості та наявною інфраструктурою зрошення. Тому рішення проєктується на основі комплексної оцінки результатів обстеження ділянки, гідравлічних вимог, точок вимірювання, покриття зв’язком і сценаріїв експлуатації. Oskon об’єднує систему в єдиній інженерній архітектурі — від шафи керування та польових контрольно-вимірювальних приладів до програмного забезпечення PLC/SCADA, пусконалагодження й дистанційної підтримки.